- клястися
- [кл’а/стиес'а і кл'асти/с'а]
кл'ану/с'а, кл'ане/с':а, кл'анеимо/с'а, кл'анеите/с'а; нак. -ни/с'а, -н'і/ц':а
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
клястися
Смотреть что такое "клястися" в других словарях:
клястися — кляну/ся, кляне/шся, недок., ким, чим і без додатка, а також із спол. що. Те саме, що присягатися; присягати … Український тлумачний словник
клястися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
ротитися — клястися … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
шлюбувати — Шлюбувати: давати клятву [10] дати обітницю, присягу [XII] дати слово, обіцянку, присягнути [1] дати собі слово, обіцянку [X] обіцяти, клястися [6] обіцяти, клястися, заприсягати; похідне – одружуватись [8] присягати [5,7] … Толковый украинский словарь
Рай — – несколько литературных памятников Древней Руси, по происхождению и содержанию никак не связанных друг с другом. Рай I – древнерусский календарный сборник уставных чтений. Календарь Р. охватывает часть триодного цикла: от недели мытаря и фарисея … Словарь книжников и книжности Древней Руси
заприсягатися — а/юся, а/єшся, недок., заприсягти/ся і заприсягну/тися, гну/ся, гне/шся; мин. ч. заприся/гся, ла/ся, ло/ся і заприсягну/вся, ну/лася, ну/лося; док. 1) чим і без додатка. Твердо обіцяти кому небудь, підкріплюючи обіцянку якою небудь клятвою,… … Український тлумачний словник
клянучись — Дієприсл. до клястися … Український тлумачний словник
присягати — а/ю, а/єш, недок., присягну/ти і присягти/, гну/, гне/ш; мин. ч. присягну/в, ну/ла, ну/ло і прися/г, ла/, ло/; док. 1) неперех. Давати присягу (у 1 знач.). Присягати на вірність. 2) перех. і неперех. Твердо обіцяти кому небудь здійснити щось,… … Український тлумачний словник
присягатися — а/юся, а/єшся, недок., присягну/тися і присягти/ся, гну/ся, гне/шся; мин. ч. присягну/вся, ну/лася, ну/лося і прися/гся, ла/ся, ло/ся; док., розм. 1) Твердо обіцяти кому небудь здійснити щось, підкріплюючи обіцянку якою небудь клятвою; клястися.… … Український тлумачний словник
свідчитися — чуся, чишся, недок. 1) заст. Посилатися на кого небудь як на свідка або на що небудь як на свідчення. || Клястися ким , чим небудь. 2) Пас. до свідчити 4) … Український тлумачний словник
